Марганець сульфат (марганець сернокислий). Сірчанокислий марганець. Марганець сірчанокислий

Марганець сернокислий являє собою кристалічний порошок або кристали від білого до блідо-рожевого кольору, добре розчинені у воді.

Сульфат марганцю є ефективним мікроприладом. Брак цього мікроелемента викликає хлороз: молоде листя дрібне, слабоморного забарвлення з плямами, а старі — бліде та жовте між жилками та швидко відмирають. Рослини затримуються в рості та цвітіння. Молоді гілки засихають. Під впливом марганцю підвищується інтенсивність фотосинтезу, збільшуючи вміст у рослині хлорофілу та підвищується плодоношення.

Застосовують у разі вапняних ґрунтів, використовують 0,1% розчин сульфату марганцю як некореневе підживлення гороху, квасолі, буряків, а також у разі попереднього оброблення насіння. Марганець збільшує здатність рослин поглинати основні елементи живлення — азот, фосфор і калій. Крім того, завдяки марганцю в тканинах рослини підвищується вміст цукрів. Цей мікроелемент також утримує в живих тканинах вологу, що сприятливо впливає на ріст і розвиток рослини. Насамперед марганцеві мікродобрення вносять на чорноземах, дерново-карбонатних, каштанових, бурих напівпустельних і кислих вапняних ґрунтах. Дерново-підзолотисті ґрунти, навпаки, багаті на марганець, тому, щоб уникнути перенасичення, марганцеві добрива в такі ґрунти бажано не заробляти. У садах марганцеві мікродобрення вводять у формі позакореневого підживлення. Дерева обприскують розчином марганцю сульфату (5-10 г на 10 л води). Рослини обприскують двічі-тричі. Перше обприскування проводять перед цвітінням, обробляючи бутони, 2 — на початку масового цвітіння, обробляючи квітки, а 3 — за потребою, у період інтенсивного росту.

 Дрібногранульований склад і повільно активна форма сприяють рівномірному розподілу добрива та тривалій його дії в ґрунті. Основне внесення разом з азотними та фосфорними добривами (вашкова) і фосфорними (осінь) під час підготовки ґрунту до посіву (посадки) залежно від агрохімічних показників ґрунтів.